Захист України

   Захист Украєни і законодавство

Центральне місце серед нормативно-правових актів з військових питань посідає Конституція України. Вона визначає захист Вітчизни обов’язком громадян України, найважливішою функцією держави. Безпека людини, її життя і здоров’я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. У статтях 17 та 65 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу.

Одним із обов’язкових  елементів державності країни, атрибутом її самостійності, суверенітету, а також суб’єктом міжнародного життя, є Збройні Сили. Вони виконують одну з найголовніших функцій держави – захисну. Проблема національної безпеки є однією з ключових у розвитку будь-якого суспільства. Суспільна система, що не здатна забезпечити власну національну безпеку, завжди перебуває на межі ризику свого припинення.

Готовність Збройних сил України до виконання своїх функцій значною мірою залежить від її особового складу, зокрема підготовленості молоді до про-ходження військової служби.

Реформування загальної середньої освіти передбачає модернізацію змісту освіти, що має ґрунтуватися на компетентнісному та особистісно-орієнтованому підходах до навчання, а найголовніше – орієнтуватися на здобуття учня- ми умінь і навичок, необхідних сучасній людині для успішної самореалізації у професійній діяльності, особистому житті, громадській активності.

Статтею 12 Закону України «Про освіту» визначено мету повної загальної середньої освіти – всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та само-реалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого2020 року №143 з 1 вересня 2020 року назву навчального предмета «Захист Вітчизни» змінено на «Захист України».

Навчальний предмет «Захист України» вивчається на підставі діючого законодавства та входить до інваріантної складової типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затверджених наказом МОН України.

Жінки в армії

У сучасній Україні Збройні сили доволі тривалий час залишалися традиційно одними з найбільш консервативних у питанні перебування жінок на військовій службі. Війна на Сході внесла свої корективи. Дівчата не змогли залишатися вдома, коли в боях за свою землю, незалежність держави гинули їхні чоловіки, сини, друзі.

Так, за даними Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних сил України, нині у війську 27 074 жінки-військовослужбовці, з них 949 - старші офіцери. Для порівняння, торік у війську проходило службу 24 897, у 2017-му - понад 23 тисячі, а у 2008 році їх було лише 1800.

Статус учасника бойових дій за участь в АТО/ООС надано 9916 жінкам, 166 військовослужбовиць у період з 2014 року відзначено державними нагородами України. Водночас у відомстві зазначають, що під час проведення АТО/ООС загинули 7 жінок-військовослужбовців.

 

Інструкція 

з безпеки життєдіяльності під час надання 

долікарської медичної допомоги

 

Загальне положення.

 Безпека студентів під час занять предмета «Захист України» забезпечується чіткою організацією, постійним, суворим і неухильним дотриманням вимог визначених заходів безпеки, високою дисципліною всіх студентів.

На заняттях повинна бути аптечка.

 

Вимоги безпеки під час надання долікарської медичної допомоги.

У разі забиття тіла чи розтягнення м’язів треба забезпечити спокій травмованій ділянці тіла та покласти на неї холод (на одну годину з перервою на 15 хвилин).

У разі поранення необхідно зупинити кровотечу, накласти стерильну пов’язку. Заборонено промивати рану водою, торкатися руками. Рану змащують йодом по краях.

При кровотечі у вигляді крапель або рівної безперервної струї достатньо прикрити рану стерильною пов’язкою , покласти вату і туго перебинтувати. При кровотечі у вигляді струї треба перетиснути кровотечну судину вище місця поранення, накласти джгут на 5 – 10 см вище рани, підклавши під нього кусень тканини. Джгут потрібно залишати на кінцівках не більш ніж на одну годину 30 хвилин.

При сонячному або тепловому ударі потерпілого треба перенести в прохолодне місце, обтерти тіло водою, покласти прохолодний компрес на голову та груди. Якщо необхідно, зробити штучне дихання.

При ураженні електричним струмом необхідно вимкнути електричну мережу, постраждалого положити на спину, дати понюхати нашатирний спирт, привести до тями, забезпечити спокій. При важкому ураженні – необхідно зробити штучне дихання, зробити непрямий масаж серця, екстрено доставити до лікарні.

При опіках І-ІІ ступеню покласти на уражене місце компрес з водного розчину спирту або розчину марганцевокислого калію. Ураженого необхідно постійно поїти чаєм, мінеральною водою і швидко доставити до лікарні.

 

Штучне дихання.

Потерпілого кладуть на спину та запрокидують йому голову, відкритий рот накривають хустиною і вдихають повітря, ніс зажимають. Важливо зберігати ритм вдиху – 18-20 разів за хвилину. Штучне дихання роблять до моменту відновлення дихання постраждалого.

 

Непрямий масаж серця.

Покласти руки одна на другу в області грудини постраждалого. Ритмічно натискати на грудину, виконуючи 50-70 поштовхів. Масаж потрібно проводити до прибуття швидкої допомоги. Непрямий масаж серця роблять синхронно з штучним диханням – 2 вдихання в легені, 15 поштовхів на грудину.