Культурологія – це наука, яка вивчає культуру як феномен, що має свої функції, умови появи та розвитку.

Основними завданнями культурології є:

Звісно, це аналізування культури, як системи, яка містить в собі спадщину багатьох поколінь, має свою структуру та особливості;
Проведення аналізу, згідно з яким, буде зрозуміло яким чином розділяються границі різних культур, яким чином вони можуть взаємодіяти, об`єднуватись (якщо це можливо);
Вивчення стадій появи та створення культури;
Вивчення того, яким чином закріплюються особливості кожної культури (наприклад, звичаї, мова і т. д.)
Детальне вивчення впливу процесів соціо-культурного характеру, яким можуть у масштабному плані впливати на домінування однієї з культур або ж на занепад культурного розвитку якоїсь цивілізації;
Проведення аналізу моделювання, структури, функціонування та методик комунікацій, через які різні народи мають змогу передавати інформацію про своє життя, менталітет, звичає, інтереси та ін.;
Вивчення динаміки процесів, що проходять у різних культурах (наприклад, як швидко розвивається у духовному та культурному планах якась країна, народ або ж навіть цивілізація);
Аналізування впливу культурних цінностей окремого народу на наступні покоління, їх реакція на звичаї та правила, що створює держава чи суспільство;
Виокремлення понять, термінів для легшого аналізування інформації, що належить до теми;
Розроблення методик та способів вивчення та виокремлення кожної культури.

Культурологія: люди та ідеї. Тематична виставка Універсального підсобного фонду Відділу комплексного бібліотечного обслуговування

Культурологія – це гуманітарна дисципліна, що вивчає культуру як цілісну систему, різноманіття культур у просторі й часі, взаємодію культур, типи культур, закономірність розвитку соціокультурного життя, вираження в культурі людського буття, історію ментальностей.

В останні роки наше суспільство охоплюють складні й суперечливі процеси пошуку нової моделі історичної й соціально-культурної самоідентифікації, нових шляхів розвитку, прагнення докорінної трансформації загального типу цивілізації, що складався століттями у євразійському регіоні. Особливо яскраво ці процеси виявляються у сферах національного самовизначення, становленні нового типу духовності. Відбуваються зміни у науці гуманітарно-суспільствознавчого профілю, яка втратила жорсткий каркас одновимірного бачення суспільно-історичних явищ.

В умовах докорінної переоцінки цінностей з’являється небезпека виникнення духовного вакууму. Руйнування старого світоглядного комплексу призводить людей до етичної дезорієнтації, відчуття розпаду звичних ціннісних норм і самого соціального змісту суспільного буття. Заповнити порожнечу, що утворюється, наситити її конструктивним змістом може тільки долучення до культурних цінностей, які виробило людство протягом своєї багатовікової історії.

Отже, виникають наступні культурологічні ідеї: формування навичок цивілізованого використання культурної спадщини; розуміння культури як актуалізованої пам’яті суспільства; виховання потреб у соціально-культурній самоідентифікації людини, а через неї й суспільства в цілому; утвердження національної, культурної, соціальної й релігійної толерантності як природної норми суспільної свідомості; виховання культурою через занурення людини в багатовимірний культурологічний простір; комплексне, системне осмислення форм соціального буття як продукту втілення ціннісних орієнтацій культури (поряд із практичними інтересами людей, що регулюють життєдіяльність суспільства); інтегративний (об’єднаний) підхід до феномену культури, розуміння єдності її змісту, втілюваного в різних історично детермінованих формах і видах культурної практики (художньої, релігійної, етносоціальної, наукової та ін.).

Визначивши культурологію як науку, яка розглядає теорію культури, варто згадати і про її практичне застосування. На основі результатів культурологічних досліджень розробляються програми освіти, управління, інформаційної й культурно-масової роботи. Проводиться експертиза соціально значущих проектів на предмет їх культурно-ціннісної прийнятності для суспільства, ведеться наукове спостереження за реалізацією розроблених програм у соціально-культурній практиці.

1. Антология исследований культуры. Интерпретации культуры [Текст] / отв. ред. и сост. Л. А. Мостова. - 2-е изд. - М. ; СПб. : Издательство Санкт-Петербургского ун-та, 2006. - 719 с.

Книга знакомит с антропологической традицией изучения культуры, в ней представлены осуществленные впервые переводы оригинальных текстов Л.Уайта, Ф. Боаса, Р.Бенедикт, Дж.Мердока, Б.Малиновского, А.Крёбера и др., раскрывающие ключевые проблемы культурологии: понятие культуры, концепцию науки о культуре, типологию и динамику культуры и методы ее интерпретации.