День української писемності та мови традиційно відзначають 9 листопада вже понад два десятки роки поспіль.

За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі.

Цікаво, що українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 мільйонів, більшість яких живе в Україні.

Нобелівську премію з літератури 2022 року 

отримала французька письменниця Анні Ерно.

Ерно нагородили "за сміливість і клінічну гостроту, з якою вона розкриває коріння, відчуження і колективні обмеження особистої пам'яті".   

"З великою сміливістю і клінічною гостротою Анні Ерно розкриває муки переживання класу, описуючи сором, приниження, заздрість або нездатність бачити, хто ти є. Вона досягла чогось гідного захоплення", – наголошують у Нобелівському комітеті. 

Французька письменниця, яка також є професоркою літератури, народилася в 1940 році і виросла в невеликому містечку Івето в Нормандії. Батько й мати Анні походили із селян. Почали працювати на заводі, згодом відкрили продуктовий магазин і кафе. Про їхній шлях Ерно оповідає у своїх відвертих спогадах "Майдан. Жінка".

Анні Ерно навчалася в університеті Руана, а потім у Бордо. Після навчання здобула диплом вчителя літератури, а у 1971 році стала доцентом кафедри сучасної літератури. На початку 1970-х років Ерно викладала у ліцеї Бонневілля, в Колежі д'Евір в Аннесі-ле-В'є, а потім у Понтуазі. Пізніше вчилася заочно у Національному центрі дистанційної освіти.                                                
 
Перший роман Ерно виданий у 1974 році. 
 
У роботі присутні виразні автобіографічні ноти, що характерно і для її подальших творів. 
    
Ерно – лауреат низки літературних премій. Зокрема:

  • премії Ренодо (1984, роман La Place),
  • премії Маргеріт Дюрас (2008, Les Années),
  • премії Франсуа Моріака (2008, Les Années),
  • премії французької мови (2008, за сукупність творчості).

З 2014 року вона є почесним доктором Університету Сержі-Понтуаз.                                         

Літературні критики відзначають, що твори французької письменниці приковують увагу читачів своєю відвертою життєвою правдоподібністю.

Знання - це скарб



І після ночі знов настане ранок,
І сонце після зливи оживе...
Яка б в душі не була в тебе рана,
Вона обов'язково заживе!
Після невдачі буде нагорода,
Погода тепла висушить росу...
Яка б не була у душі твоїй негода,
А смуга біла змінить чорну полосу!


                 Людмила Степанишена


Pin by Наталія on побажання гарного дня | Christmas time, Holiday,  Christmas cards

9 листопада - День української писемності та мови

Це свято було встановлено Указом президента України від 6-го листопаду 1997-го № 1241/97 і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.                

День української писемності та мови

https://www.youtube.com/watch?v=xn7oFGXrVX8

 


Жінка-осінь

        Звук опалого осіннього листя... Я навмисно ступаю по ньому й спеціально вибираю ті місця, де листя зібралося достатньо багато, підгрібаю його так, щоб воно шумно закружлялося у вихорі руху й звучно опустилося на землю, щоб почути заспокійливе –шу-ух. І знову роблю крок...

       Я відчуваю несказанну насолоду, йдучи по цьому м’якому осінньому килимі. Кожного року з нетерпінням я жду осінь та радію її приходу. З нею пов’язані мої кращі надії: черговий навчальний рік обіцяє цікаві зустрічі, творчі надбання, віру й удачу.

       На мить зупиняюсь й нишком оглядаюсь, чи не бачить хто моє диватство й не зовсім дорослу забаву. Мені смішно! Я відчуваю себе безтурботливим  дівчиськом, хоча знаю, що на обрії показалась і моя осінь...

       Дивлюсь  вперед – осінь  зустрічає мене у жовтій сукні. Обережно озираюсь, щоб не злякати, а вона – в червоному, моєму улюбленому, й вже боковим зором уловлюю її зелений наряд. Яка ж вона чудова жінка, ця Осінь! Чи хочу я бути на неї схожею? Звичайно, так! Я теж хочу бути  мінливою, адже буденна постійність тяжить, хочу забути про вчительські комплекси й бути яскравою, вражаючою!

       І тепер уже завзято й зухвало, без соромливості й сумнівів, я крокую по розкудланому листю. Що очікує мене там, за рогом? Я точно знаю. Що там Осінь, моя Осінь! Я потраплю в її обійми й  постараюсь виправдати її фарби!

                                                                                                  О.І. Мітєва